- судомити
- -мить; мн. судо́млять; недок.1) перех. Викликати судому, зводити судомою; корчити. || безос.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
судомити — дієслово недоконаного виду безос … Орфографічний словник української мови
засудомити — ить, док., перех. і без додатка. Почати судомити, корчити. || безос … Український тлумачний словник
зсудомити — ить, перех. Док. до судомити. || безос … Український тлумачний словник
конвульсувати — у/ю, у/єш, недок. Судомити, корчитися … Український тлумачний словник
корчити — чу, чиш, недок., перех. 1) також без додатка, перев. безос. Виникати, з являтися (про корчі); судомити. 2) перен., розм., рідко. Удавати кого небудь, прикидатися ким небудь. Корчити дурня. 3) зах. Корчувати, викорчовувати … Український тлумачний словник
корчити — 1) (спричиняти корчі, зводити судомою), судомити, карлючити 2) див. удавати 1) … Словник синонімів української мови
нити — I (давати відчуття тривалого тупого болю); крутити (давати тривале відчуття болю, який то посилюється, то послаблюється); ламати, ломити, судомити, тягти, тягнути (зазв. про кістки, суглоби, кінцівки, усе тіло); гудіти, густи (про ноги нити від… … Словник синонімів української мови